РУСЛАН ДЕМЧАК: Я буду відстоювати вирішальний вибір України на користь Європейської інтеграції та допомагати своєму округу

Про перспективи покращення життя, медичну та освітню реформи, реформу децентралізації, монетизацію субсидій, говорили із народним депутатом України від 18 виборчого округу Русланом Євгенійовичем Демчаком. 

- Руслане Євгеновичу, давайте одразу поговоримо про політику та вибори. Останні півроку – це питання №1 в країні. Напевно, складно знайти людину, яка б була осторонь і не мала власної думки з цього приводу. Що ви думаєте про обрання нового Президента. Чи розділяєте вибір українців?

- Чесні вибори – основний інструмент контролю над діяльністю влади.

Враховуючи, що у Володимира Олександровича Зеленського відсутній державницький управлінський досвід, він потребує підтримки. Вважаю, що потрібно припинити всякого роду глузування, бо в результаті програє Україна вцілому.

Народ обрав нового президента і це треба прийняти, як факт.

Щодо підтримки політичного вектору нового Президента, то все залежить від того, куди цей вектор буде спрямований. Я за євроінтеграцію, яка є невіддільною від Євроатлантичної інтеграції. Набуття Україною членства в НАТО та ЄС є тим пріоритетом, який я підтримую, який закріплений у Конституції України.

Добре, що перша запланована поїздка Президента Зеленського має відбутись до Брюсселю де базуються штаб-квартири Європейського Союзу і НАТО. Як правило, перша поїздка новообраного Президента – це сигнал для міжнародного орієнтиру країни. Вона могла бути і до Сполучених Штатів Америки, і Слава Богу, що це не Росія.

- Наразі ви народний депутат Верховної Ради 8 скликання. Незабаром розпочнеться підготовка до чергових парламентських виборів. Чи будете Ви балотуватися?

- Так, я буду балотуватися до Верховної ради. На сьогоднішній день в Україні значно послаблені інститути влади і я вважаю, що ті реформи, що вже розпочато потребують осмислення і продовження. Сьогодні під загрозою згортання медичної реформи, реформи освіти, декомунізація, під ризиком закон про мову та його реалізація.

Особлива увага із мого боку до реформи децентралізації, розподіл бюджету між державним та місцевим рівнем має залишитись таким, щоб громади були спроможні профінансувати свої видатки. Держава має забезпечувати розвиток та фінансування інфраструктурних проектів, що ми вже розпочали робити із місцевими громадами останні чотири роки. Україна має стати «країною без периферії». Так, як це зараз у Європі.

- Яка політична сила для вас є пріоритетом?

Ті політичні сили, що захищають базові засади сучасної проукраїнської патріотичної ідеології, які готові надалі підтримувати європейський вектор України – однозначно є моїми союзниками.

Механізм реалізації є зрозумілим – закони, що приймаються в Україні прописані європейськими директивами і мають прийматися згідно Угоди України про Євроасоціацію.

Європейська директива – це своєрідна інструкція для створення закону у тій чи іншій галузі. Директиви передбачають синхронізацію  законодавчих  баз країн до єдиного стандарту. Загалом, такі підходи стосуються не лише тих країн, що планують вступ, а й для тих, що вже входять до ЄС. Якщо Україна синхронізує свої законодавчі бази до європейських стандартів, тоді нам буде легше влитися до Європейського Союзу. Ми в цьому напрямку вже значно просунулись.

- Руслане Євгеновичу, давайте тоді поговоримо про реформи, які в останні роки були запущені в Україні. Почнемо із медичної.

- Це точно найболючіша проблема сучасної України. Найбільше звернень, які надходять у мої громадські приймальні – це матеріальна допомога на лікування. Кожна хвора людина має отримати гарантоване державою фінансування свого лікування в повному обсязі.

Одразу, хочу зазначити, що запуск будь-якої реформи, це питання не кількох місяців чи навіть року.  Зміни передбачають ряд глибинних етапів.

Головна мета, яка була поставлена, як результат реформи – можливість отримання громадянином безкоштовного сучасного медичного обслуговування та оплату державою медичних препаратів та ліків. Безумовно, вектор було задано правильно.

Сподіваюсь, команда нового Президента правильно усвідомить стан справ і продовжить розпочаті ініціативи. Ми не маємо права зупинитись. Люди не повинні побиратись, щоб спасти своє життя та життя своїх рідних.

Паралельно передбачається проведення комплексної модернізації медичних закладів всіх рівнів. 

В свою чергу зазначу, що в тому числі і за мого сприяння, для наших п’яти районів (Іллінецький, Погребищенський, Оратівський, Липовецький та Немирівський) протягом останніх трьох років закуплено медичне обладнання та проведено реконструкцію медичних закладів на понад 6 млн. грн. Крім того, зараз на стадії реалізації знаходяться проекти по закупівлі медобладнання на суму понад 4,5 млн. грн.

- Якими є основні засади освітньої реформи, які є нововведення?

- Освітня реформа – одна з наймасштабніших та найбільш визначальних для майбутнього України. Радянська система, успадкована Україною з усіма її вадами, значною мірою збережена дотепер. Тому реформа освіти має поступово, але остаточно перевести цю сферу на європейські рейки. І це не тільки те, що дітки тепер будуть навчатись 12 років.

Головне – це сучасна система управління школами. Школи стають значно самостійнішими у прийнятті рішень щодо змісту освіти, кадрових призначень, фінансово-господарської діяльності. Директорів обиратимуть за конкурсом на шість років і не більш, ніж на дві каденції. Директори призначатимуть своїх заступників і підписувати угоди про співпрацю із вчителями. Кожен заклад освіти муситиме оприлюднювати всю інформацію про свої освітні програми, а також про надходження грошей та їхнє використання.

Для вчителів з’являється можливість підвищувати кваліфікацію: педагог зможе сам обрати, де підвищити кваліфікацію, а держава за це заплатить.

Створюється нова система контролю якості освіти. Атестації шкіл та інспекцій у районних управліннях освіти більше не буде. Якість освіти контролюватиме Державна служба якості освіти (ДСЯО).

Крім того, в рамках реформи середньої освіти, реалізується два основних проекти «Опорна школа» та «Нова українська школа» (НУШ).

Проект «Опорна школа» передбачає оновлення кабінетів математики, фізики, хімії, біології. Проект «Нова українська школа» передбачає оновлення класів початкової школи згідно сучасних стандартів.

Також відбуватиметься осучаснення змісту професійної (професійно-технічної освіти), яка повинна почати орієнтуватись на потреби роботодавців та економіки. Поліпшення якості вищої освіти відбуватиметься за євростандартами.

- У 2015 році стартувала реформа децентралізації. Якою ви бачите цю реформу у продовженні?

- Завдяки внесенню змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, відбулася фінансова децентралізація, що дало можливість передати органам місцевого самоврядування додаткові бюджетні повноваження. За чотири роки доходи місцевих бюджетів зросли із 69 млрд грн до 231 млрд.

Реформа децентралізації, має бути завершена шляхом остаточного формування спроможних об’єднаних територіальних громад. Громади мають отримувати достатні ресурси та повноваження для забезпечення якісного життя людей. Податки від прибуткової діяльності та території громади, використання місцевих ресурсів повинні наповнювати місцеві бюджети.

Громади мають отримати дієві інструменти впливу на ключові питання місцевого значення, контролю за ефективністю використання місцевих бюджетів. Обізнаність громадян із справами громади, своїми правами та можливостями в громаді є однією з цілей політики децентралізації.

Одним із важливих рішень децентралізації, також вважаю погодження механізму передачі у власність ОТГ земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів. Це означає, що відтепер громади можуть вільно розпоряджатися землею. ОТГ можуть розробляти генеральні плани всієї території громади, а не лише в межах населених пунктів, як це було раніше. Саме цей пункт завжди викликав відчуття несправедливості у жителів сіл та селищ, коли земля сільськогосподарського призначення передавалась у користування через обласне управління земельних ресурсів не жителям цих населених пунктів.

- Експерти прогнозують, що монетизація всіх пільг в Україні можлива вже з початку 2020 року. З жовтня минулого року стартувала монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Що ви думаєте з цього приводу?  

- На мою думку, це важливе рішення хоча й дещо із запізненою реалізацією.

Ідея монетизації пільг перенесена в Україну з країн Європейського Союзу і США. Монетизація  означає, що замість безкоштовних чи дешевих послуг пільговики отримують від держави гроші, які платитимуть за ці послуги на загальних підставах. Метою проекту є покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги та соціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей.

- Руслане Євгеновичу, ви той депутат, про якого знають в окрузі, і знають, про те, що ви зробили для розвитку регіону. Крім того, за даними незалежного політичного ресурсу «Слово і Діло», ви входите у ТОП-3 політиків України, що виконують передвиборчі обіцянки. Як ви вважаєте, чи все вдалось реалізувати за свою каденцію?

- Звичайно, зроблено чимало. За ці п’ять років ми реалізували майже 300 проектів по соціально-економічному розвитку регіону на які залучено 88,7 млн. грн.!

Разом з командою я вирішував питання по’вязані із розвитком медицини, освіти, соціальної сфери. Мені приємно, що відтепер діти наших 5 районів навчаються у теплих класах, адже багато шкіл тепер із новими вікнами, утепленими стінами, відремонтованими дахами та оновленими системами опалення. Сьогодні більшість школярів сидять за новими партами, які до цього не оновлювались понад 20 років. Ми розвиваємо спорт, будуючи нові спортивні майданчики та реконструюючи наявні. Нове медичне обладнання та ліжка отримують не тільки ЦРЛ, але й невеликі амбулаторії. Ремонтуються сільські клуби, переоснащуються мережі водопостачання, освітлюються вулиці та ремонтуються дороги. Це далеко не повний перелік того, що зроблено і буде надалі вдосконалюватись. Адже, це тільки початок і попереду ще багато роботи. 

Хочу подякувати своїй команді, що працювала зі мною пліч-о-пліч п’ять років. За їх оперативну роботу та надавану інформацію, що допомагала виявляти актуальні проблеми та визначитися з пріоритетними напрямками діяльності.

Нагадаю, у кожному районі у мене є громадська приймальня. Ми не маємо права зупинятись на півдорозі, а тому завжди відкритий до своїх виборців.

Газета "Життя Вінниччини", №12