Що робити клієнтам неплатоспроможних банків
На 1 грудня 2014 року фінансові ресурси ФГВ становили 15,9 млрд гривень, із яких 2,5 млрд перебувають на рахунку НБУ, а 13,4 млрд – розміщені в ОВДП. Із початку року тимчасова адміністрація увійшла в понад 30 фінустанов. Потік неплатоспроможних банків стає причиною розривів у ліквідності в самому відомстві. «Є регулярні збори, які приходять в ФГВ із фінансового ринку. Їх справді певною мірою не вистачає для виплат тим банкам, які сьогодні в роботі у ФГВ. Але є уряд і НБУ, які капіталізують Фонд через різні схеми», – пояснює Forbes заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Кияк.
Проте в ФГВ дали зрозуміти, що навіть тимчасові фінансові труднощі не стануть перешкодою для виведення з ринку неплатоспроможних фінансових установ, якщо такі ще буде виявлено. НБУ і далі кредитуватиме ФГВ, щоб той своєчасно міг розрахуватися з усіма вкладниками проблемних банків. Наприклад, враховуючи поповнення переліку підопічних ФГВ банками VAB Банк і Citycommercebank, регулятор заявив про готовність виділити додаткову підтримку Фонду в сумі близько 10 млрд грн. Також Фонд отримає транш від Мінфіну в обмін на векселі на суму 2,6 млрд грн.
«Банківська система, на мій погляд, нині ділиться на три частини: НБУ, великі банки, які є платоспроможними, і всі інші, які в будь-який момент можуть стати неплатоспроможними.
НБУ майже не дає рефінансування. Ліквідність знижується, а оскільки вона концентрується у великих банках, то маленькі зі своїми показниками самі собою «лягають». А Валерія Гонтарева їх підбирає, ніби яблука в кошик», – вважає голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.
Іноді у введенні тимчасової адміністрації є й політична складова. Так було, наприклад, із банком «Форум» Вадима Новинського, що визнають джерела Forbes в НБУ. Іноді ТА йде і в банки, які, на думку голови НБУ, займалися «справжнісіньким криміналом», як колись висловилася Валерія Гонтарева, маючи на увазі під цим конвертаційні центри.
При цьому основною проблемою стає можливість самого Фонду стягувати борги з проблемних установ. Нагадаємо, що заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик заявив, що ФГВ через суди з власниками та акціонерами неплатоспроможних банків має намір поповнити свої фінансові запаси для виплат постраждалим вкладникам на кілька десятків мільярдів гривень. Хоча в нинішній політичній та економічній ситуації такий намір може бути реалізовано тільки за дуже великих старань і везіння.
«Питання в тому, чи ефективно Фонд гарантування вкладів реалізує активи на майже застиглому ринку. Крім того, така велика кількість банків, які ліквідуються чи [функціонують] із тимчасовою адміністрацією, не відповідає фізичним можливостям ФГВ за ринковою ціною реалізувати активи конкретного банку», – розповідає Forbes народний депутат України, заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак. Саме він координуватиме роботу Фонду в комітеті Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
Сьогодні Демчак бачить декілька можливостей для розв’язання проблем фінансування Фонду. По-перше, пошук зовнішнього інвестора. «Можливістю є введення зовнішнього інвестора. Я особисто знаю декількох таких, кого цікавлять українські банківські активи», – каже Демчак. Колишній член Ради НБУ і міноритарний акціонер Укргазбанку Василь Горбаль нагадує, що пошук зовнішнього інвестора передбачено процедурами ФГВ і законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». «ФГВ при роботі з неплатоспроможним банком оголошує конкурс із продажу активів. Але проблемою є те, що, за законом, викуповувати частину активів проблемних банків можуть тільки фінансові посередники – фінансові установи», – підкреслює Горбаль. «Якщо йдеться про майнові права за кредитами, то викупити їх може лише фінансова установа, банк чи фінансова компанія з ліцензією», – уточнює заступник директора-розпорядника ФГВ Андрій Кияк. Тоді як за іншими видами активів покупцем може бути будь-яка юридична і фізична особа.
Схема з викупом активів діє найчастіше, коли у власника проблемного банку є ще одна чи декілька фінансових установ, і вони самі ж викуповують свої активи через ФГВ. Також на ринку було декілька гравців, які скуповували активи проблемних установ. «Зацікавленості від основних скупників таких активів – Альфа Банку та Дельта Банку, ринок поки що не бачить», – зазначає Горбаль. А інвестиційні фонди, які хотіли б придбати активи проблемних банків, зіштовхуються з непрозорістю процедур. «Іноземні фонди мають розуміти ситуацію в банку та ситуацію з активами і знати, що всі активи оформлено коректно. Інакше іноземці не куплять цих активів. Тоді як на ринку вже були ситуації, коли депозити було некоректно оформлено: вони навіть не числилися на балансі банків», – розповідає Горбаль.
Другим варіантом посилення ФГВ і розв’язання проблеми потоку неплатоспроможних банків, за словами Руслана Демчака, є «можливість створити такого інвестора, який врятує банк, силами самих вкладників». За інформацією Forbes, ідеться про обмін вкладів осіб, які довірили банкам суми понад 200 тисяч гривень, на акції цих банків. Нагадаємо, що цю ідею вже обговорювали з вкладниками банку «Форум», але вона не була реалізована. Тепер ідеться про те, щоб вкладники й інших проблемних банків в обмін на свої депозити отримали міноритарні пакети акцій цих банків. Як повідомив Forbes Андрій Кияк, нині цю схему обговорюють щодо VAB Банку.
Складність схеми з обміном депозитів на акції полягає в тому, що в Україні права міноритарних акціонерів фактично не захищено. Міноритарний акціонер Актив Банку Сергій Бродович не вірить в ефективність порятунку банків самими вкладниками. «Я дуже скептично ставлюся до ідеї порятунку банку самими вкладниками. Як міноритарний акціонер Актив Банку я з квітня не можу нічого добитися ні від Адміністрації президента, ні від НБУ, ні від Фонду гарантування вкладів», – каже Бродович. – В Україні не працює ні банківський нагляд, ні правоохоронна система. Завжди, маючи злу волю, можна вкрасти з банку стільки, що врятувати його буде неможливо – і міноритарії потім нічого не доб'ються. Наприклад, я не розумію, чому НБУ і ФГВ не оприлюднюють планів порятунку банківських установ. Чому ця інформація таємна?»
Третім сценарієм, на думку депутатів, є формування перехідного банку на базі наявних проблемних установ. «Законопроект про створення перехідного банку було зареєстровано в минулому парламенті, але над ним ще потрібно працювати», – каже Горбаль. У свою чергу, Демчак пообіцяв, що комітет Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності проаналізує закон «Про Фонд гарантування вкладів» щодо його відповідності найкращим європейським практикам. «Ми розуміємо, що вкладникам може допомогти тільки Фонд гарантування вкладів. Але дива не буває: якщо у банку немає активів, то вони нізвідки не візьмуться», – резюмує Демчак.
