У 2015 році в Україні розпочався масштабний етап реформи децентралізації, важливою складовою якого стала бюджетна та фінансова децентралізація. Зміни до бюджетного і податкового законодавства мали на меті збільшити фінансові можливості місцевого самоврядування та водночас передати на місцевий рівень більше повноважень і відповідальності.

Для громад це означало поступовий перехід від системи, у якій значна частина фінансових рішень залежала від державного рівня, до моделі, за якої місцеві бюджети отримували більше власних ресурсів і можливостей визначати пріоритети розвитку територій.

 

Що змінила бюджетна децентралізація

Бюджетна децентралізація була частиною ширшої реформи місцевого самоврядування. Йшлося не лише про збільшення доходів місцевих бюджетів, а й про зміну підходу до розподілу повноважень між державою та громадами.

Місцеві бюджети отримали додаткові джерела доходів, а органи місцевого самоврядування — більше можливостей самостійно визначати, на які потреби спрямовувати кошти.

На практиці це стосувалося фінансування освіти, охорони здоров'я, доріг, водопостачання, благоустрою, місцевої інфраструктури та інших сфер, безпосередньо пов'язаних із життям громади.

Показовою є динаміка перших років реформи. За даними офіційного порталу «Децентралізація», доходи місцевих бюджетів зросли з 68,6 млрд грн у 2014 році до 275 млрд грн у 2019 році. У 2015 році, першому році нової бюджетної моделі, доходи загального фонду місцевих бюджетів без урахування трансфертів зросли на 42,1% порівняно з 2014 роком.

Тому фінансову децентралізацію варто розглядати не просто як передачу коштів на місця. Разом із фінансовими ресурсами громади поступово отримували більше можливостей для самостійного планування розвитку та відповідальності за прийняті рішення.

 

Руслан Демчак і парламентська робота над децентралізацією

Реформа децентралізації була одним із напрямів, які Руслан Демчак підтримував під час роботи народним депутатом України VIII скликання.

У Верховній Раді він працював заступником голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності та брав участь у законодавчій роботі, пов'язаній із фінансовою політикою та бюджетними питаннями.

У публічних виступах Демчак звертав увагу не лише на збільшення фінансових ресурсів громад, а й на необхідність розширення їхніх повноважень.

Зокрема, у 2016 році, оцінюючи перші результати реформи, він окремо виділяв законопроєкт №4355 щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління земельними ресурсами. Йшлося про передачу сільським, селищним та міським радам повноважень щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів, а також про передачу таких земель у комунальну власність об'єднаних територіальних громад.

Сам Демчак пояснював значення цього напряму так:

«Цей законопроект передбачає передачу сільським, селищним та міським радам повноваження щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів...»

Таким чином, у його публічній позиції децентралізація була пов'язана не тільки з фінансами, а й із передачею громадам реальних управлінських інструментів.

 

Освітня субвенція: як законодавчі зміни впливали на місцеві проєкти

Одним із прикладів такої роботи стала освітня субвенція.

У липні 2015 року Руслан Демчак направив депутатський запит до Міністерства освіти і науки щодо можливості спрямування коштів освітньої субвенції з поточних видатків на капітальні потреби.

Після цього Кабінет Міністрів змінив порядок використання субвенції. Місцеві бюджети отримали можливість спрямовувати відповідні кошти на капітальні видатки, зокрема на покращення матеріально-технічної бази шкіл. Це дозволяло використовувати бюджетний ресурс не лише для поточного забезпечення освітнього процесу, а й для оновлення самої інфраструктури.

Для розуміння децентралізації цей приклад важливий тим, що показує її практичний механізм: зміна бюджетних правил створювала для місцевого рівня нові можливості, але водночас вимагала відповідних рішень і роботи на рівні державних та місцевих органів влади.

 

Децентралізація та розвиток 18-го виборчого округу

Під час п'ятирічної каденції народного депутата Руслан Демчак працював над залученням державного фінансування та реалізацією проєктів соціально-економічного розвитку 18-го виборчого округу Вінницької області.

До складу округу на той час входили Немирівський, Липовецький, Погребищенський, Іллінецький та Оратівський райони.

За цей період було реалізовано майже 300 проєктів, на які залучено 88,7 млн грн. Фінансування спрямовувалося на медицину, освіту та соціальну сферу, підтримку спорту, ремонт доріг і соціальних об'єктів, розвиток водопостачання та вуличного освітлення.

Значна частина проєктів стосувалася освітньої інфраструктури. У 2016–2017 роках для навчальних закладів п'яти районів було залучено понад 9 млн грн. За ці кошти придбали близько 3000 комплектів парт і стільців та оновили близько 300 учнівських класів. У школах також проводилися ремонти й реконструкції, замінювалися вікна, утеплювалися будівлі, ремонтувалися дахи та системи опалення, оновлювалося обладнання.

У сфері охорони здоров'я фінансування спрямовувалося на придбання медичного обладнання та оновлення матеріально-технічної бази районних лікарень і амбулаторій. Серед реалізованих проєктів — придбання мобільної рентгенологічної системи для Оратівської центральної районної лікарні.

Окремі проєкти стосувалися ремонту дорожньої інфраструктури, будівництва та реконструкції мереж водопостачання, облаштування спортивних і дитячих майданчиків, ремонту сільських клубів та інших об'єктів соціальної інфраструктури.

Таким чином, робота з державним фінансуванням конкретних проєктів була одним із практичних напрямів депутатської діяльності Демчака в період проведення реформи децентралізації.

 

Чому децентралізація — це не лише про гроші

Перші роки реформи показали, що фінансова самостійність громад нерозривно пов'язана з питаннями повноважень та відповідальності.

Якщо громада отримує додаткові фінансові ресурси, постає питання, які саме рішення вона може приймати самостійно, якими активами та землями може розпоряджатися, які послуги повинна забезпечувати та як планувати розвиток території.

Саме тому в публічних виступах Демчак пов'язував бюджетну децентралізацію з ширшим колом змін. Серед подальших завдань реформи він називав підтримку об'єднання територіальних громад, створення центрів надання адміністративних послуг, оновлення законодавства про місцеве самоврядування та врегулювання адміністративно-територіального устрою.

Окреме місце в його оцінках займало питання земельних ресурсів. Передача громадам можливості розпоряджатися землями за межами населених пунктів розглядалася ним як важливий елемент розширення реальних повноважень місцевого самоврядування.

У такому підході децентралізація постає як комплексна зміна: фінансові ресурси, повноваження, управління майном і землею, місцеві послуги та відповідальність за розвиток території мають працювати разом.

 

Що дала бюджетна децентралізація

Бюджетна децентралізація змінила підхід до взаємодії державного та місцевого рівнів. Зростання доходів місцевих бюджетів супроводжувалося розширенням повноважень громад і формуванням нової системи місцевого управління.

Для громади це означало не просто можливість отримати більше коштів. Йшлося про можливість самостійніше визначати пріоритети: інвестувати в школу чи лікарню, ремонтувати дорогу або мережу водопостачання, оновлювати місцеву інфраструктуру, створювати умови для подальшого розвитку території.

Саме поєднання фінансових ресурсів із повноваженнями та відповідальністю є одним із ключових принципів децентралізації.