Між першим та другим читанням законопроєкту №4210 внесли зміни, яким вводиться цілковита заборона для військовослужбовців брати участь у політичній діяльності.
Законопроект забороняє чинним військовослужбовцям балотуватися чи займати політичні посади будь-якого рівня, у тому числі у Верховній Раді.
Інакше кажучи ні Ігор Лапін, ні Михайло Забродський, чи інший нині військовий, не змогли б стати народними депутатами України знову. Але, очевидно, для Банкової ще більш важливо, що балотуватись не зможе Валерій Залужний.
Влада відчула конкуренцію – більшість українців мають більший рівень довіри до ЗСУ, ніж навіть до Президента, не кажучи вже про партію влади «Слуга народу», яка відома своїми скандалами.
Тобто, умовна «партія військових» може стати лідером виборчої кампанії, тож цей законопроект – спроба розправи наперед, щоб усунути конкуренцію.
Юридично право обиратися і бути обраним гарантуються статтею 38 Конституції України. Формулювання статті не передбачає обмеження цього права на час воєнного, або надзвичайного стану.
Забирати це право у військових антиконституційно!
Заборона військовослужбовцям брати участь у політичному житті країни та бути депутатами будь якого рівня – це не єдина «пропозиція» від «Слуг» до законопроєкту №4210.
Прикриваючись стандартами НАТО планується:
- Заборонити всім військовослужбовцям висловлюватися про внутрішню політику. Зокрема має бути визначено механізми, які заборонятимуть військовослужбовцям, а особливо військовим керівникам, висловлювати свої коментарі стосовно внутрішньополітичних питань;
- На посаду Міністра оборони України не може бути призначена особа, яка до призначення на посаду проходила військову службу та після звільнення з якої пройшло менше 5 років;
- На посаду першого заступника Міністра оборони України та заступників Міністра оборони України не може бути призначена особа, яка до призначення на посаду проходила військову службу та після звільнення з якої пройшло менше 5 років;
- Повноваження військових керівників включатимуть тільки можливість дорадчої допомоги керівним органам прийняття рішення, таким як РНБО, а не здійснення функцій членів з повноцінним правом голосу, оскільки це перетворює їх на безпосередніх учасників процесу формування політики.
- В діючому законодавстві відсутня норма яка б дозволяла Міністру оброни скасовувати накази головкома. А тепер вона буде. В остаточному варіанті вона виглядає так: «Міністр оборони України скасовує повністю чи в окремій частині акти вищого командування та органів військового управління, які суперечать Конституції та законам України».
- Також планується передати від Главкома до Міністра оборони функцію подання для призначення начальника Генштабу та командуючих видів ЗСУ.
Сподіваюсь, що розголошення цієї інформації все ж не дозволить ухвалити законопроєкт.
