Нещодавно НБУ підняв облікову ставку із 6,0% до 6,5%, а отже мрії і обіцянки Офісу Президента про дешеві кредити не можуть і не будуть виконані. А головне — НБУ сказав перше «ні» відновленню економіки.
Саме за таку політику, а не за виведення токсичних банків з ринку, НБУ критикували у 2015−2018 роках.
Давайте розберемося у наслідках такої зміни облікової ставки.
Пандемія не є чимось суто українським. Тож проаналізуємо, як зараз діють Центробанки світу. Переважна більшість країн мають інфляційні очікування — зростала монетарна база, уряди проводили програми підтримки бізнесу. Наприклад, нещодавно підписано план відновлення економіки США на майже $2 трильйони. А уряд Великобританії вже рік компенсує 80% фонду заробітної плати працівників компаніям малого та середнього бізнесу.
Трапляється й в Україні одноразова підтримка від держави приватним підприємцям у розмірі 8 тисяч гривень. Також українським урядом запроваджені програми щодо виплати допомоги по частковому безробіттю та здешевлення кредитування МCБ.
Але в результаті: ФРС США 17 березня зберегла базову ставку на рівні 0% та 0,25% за кредитами, яку різко знизила рік тому перед початком коронакризи. При цьому ФРС покращила прогноз росту ВВП США в 2021 із 4,2% до 6,5%, а також підвищила прогноз інфляції із 1,8% до 2,4%. Голова ФРС Джером Павелл заявив на брифінгу журналістам, що ФРС буде підтримувати економіку стільки часу, скільки це буде необхідно.
Із початку коронакризи, Європейський центробанк підтримує нульову ставку. Так, 12 березня ЄЦБ залишив базову ставку на рівні 0%, ставку по депозитам на рівні - 0,5% (від'ємне значення), за кредитами — 0,25%. Рада керівників ЄЦБ очікує, що ключові відсоткові ставки залишаться на поточному або нижчому рівні доки інфляція не наблизиться до цільового рівня, що становить близько 2%. Тобто заради стимулювання і відновлення економіки, ЄЦБ, як і ФРС, утримує облікову ставку значно нижче рівня планової інфляції.
Що ж до України, аналітики НБУ очікують інфляцію на рівні 6,7%. Як заявила заступниця Голови Офісу Президента, Голова Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва Юлія Свириденко, в Україні очікується зростання ВВП на 5,1% у поточному році, міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s очікує зростання реального ВВП в Україні в 2021 році на рівні 4%, що проти падіння на 4,2% у 2020 році, є на 0,2% меншим за сумарним показником 2019 року. Такі прогнози на фоні відставання України у вакцинації та потужної третьої хвилі коронакризи, можна назвати доволі оптимістичними.
Крім того ставка на рівні 6%, яка утримувалась НБУ із червня 2020 року, позитивно вплинула на пониження вартості залучень Міністерством фінансів запозичень через ОВДП, але потрібен був час щоб ця тенденція з’явилась. Відтепер після зміни політики НБУ, ринок облігацій розвертається в сторону підвищення дохідності, що може стати додатковим тягарем для державного бюджету.
Ще одним аспектом є те, що на фоні низьких ставок у світі, Україна із ставкою 6,5% і навіть 6%, виглядає досить привабливою для іноземних інвесторів, в країнах яких відчувається значна переліквідність.
Сподіваюсь, у членів Комітету з питань монетарної політики НБУ вистачить мудрості не повторювати помилок 2015−2018 років та крім інфляційного таргетування підтримати економічний ріст.