Сьогодні до ринку праці висуваються нові вимоги, в тому числі до підготовки фахівців, їх знань та компетенцій. Підготовка спеціалістів, в умовах євроінтеграційних процесів, потребує суттєвої модернізації та підтримки, що в свою чергу зумовлює необхідність запровадження нових підходів до діяльності коледжів та технікумів.
Так, 6 червня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про фахову передвищу освіту» (законопроект 8321-д), важливість та нагальність якого важко переоцінити.
З метою максимальної інтеграції у проблематику, спільно із представниками освітньої галузі нашого округу, ми сформували ряд правок до вказаного законопроекту. Зокрема, було подано 24 поправки з яких 16 враховано.
Отже, зупинюсь на деяких важливих новаціях закону, які вступають в силу:
Дотепер вкрай неврегульованим було питання нормального виділення структурного підрозділу (зокрема коледжу) із вище стоячого закладу освіти (університету, академії тощо). Для врегулювання ситуації була підтримана наша пропозиція щодо того, що новоутвореному закладу фахової передвищої освіти, як окремій юридичній особі-засновником обов’язково забезпечується збереження та передача йому цілісного майнового комплексу для неперервності надання освітніх послуг.
Відтепер посилено повноваження наглядової ради, як незалежного органу, що виконує контрольні функції за діяльністю навчального закладу, в першу чергу дотримання кошторису витрат в інтересах студентів та педагогічного колективу, в тому числі ініціювання звільнення керівника навчального закладу.
У законі відтепер виключено дискримінаційні норми щодо встановлення Урядом нормативів чисельності учнів на одного педагога, оскільки для різних навчальних предметів та навчальних закладів це може бути специфічна ситуація, що вимагає індивідуального вирішення.
Запропоновані зміни відтепер скоригували норму щодо обмеження місячного навантаження на одну ставку викладацького складу закладу фахової передвищої освіти, яка пропонувалась на рівні 72 години на місяць. При цьому залишається загальне обмеження у 720 годин на рік, яке є достатньо гнучким і дозволяє викладачам та студентам у разі необхідності вільно розподіляти навантаження між різними місяцями.
Ще одним важливим моментом є посилення норми щодо збереження як мінімум поточних умов оплати праці, стипендіального забезпечення та державної цільової підтримки для закладів передвищої освіти до моменту приведення підзаконних актів у відповідність до нового закону – з метою уникнення можливостей погіршення умов праці для педагогів та учнів.
Дякую колегам за нашу спільну роботу у проведенні реформи національної системи підготовки молодших спеціалістів та гармонізації її з європейськими та світовими традиціями.
Руслан Демчак, народний депутат України
