Як заробити на облігаціях і залучити мільярди з-під матрацу

Україна страждає від недорозвиненості фінансового сектору. В українського бізнесу немає достатньо варіантів залучення інвестицій. А українські громадяни не вірять фінансовим інструментам, обираючи матрац чи банку, і не вкладають у розвиток економіки. Все це достатньо її гальмує. Законодавці придумали вихід. Бізнес його підтримує і чекає.

Через нечітке і неправильне регулювання фінансових інструментів, які тоді існували, великою мірою і сталася криза у 2008-2009. Щоб зберегти Україну від чергової такої біди – потрібно регулювати цей напрямок. Законопроект №9035 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів" якраз покликаний це зробити, відзначив народний депутат, співініціатор закону, Руслан Демчак. За його словами цей документ – консенсус між ринком, Комісією з регулювання цінних паперів та фондових ринків і законодавцями.

Прекрасно, що ринок і держава домовилися, але що з того нам, українцям?

Що дасть закон про ринки капіталу

Розробники і прихильники закону переконують – українцям з того низка позитивів.

1. Чітке державне регулювання сфери інвестицій та фінансових інструментів дасть сигнал: можна створювати нові бізнеси. Фінансовий сектор при якісному і швидкому рівні розвитку – здатен значно сприяти економічному зростанню України.

2. Запровадження нових фінансових інструментів: ф'ючерсні контракти, інші деривативи, боргові інструменти.

Тому що наші виробники і споживачі не мають можливості залучення грошей для власних потреб, окрім кредитування.

Що таке деривативи? Це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи на визначених умовах. Форма і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

А нові фінансові інструменти потрібні, бо ми всі маємо великі проблеми через залежність України від зовнішніх факторів: зовнішні запозичення в іноземній валюті, імпорт, іноземні індекси для цін на наші товари (як Ротердам+), наголосив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. Щоб відійти від цієї неправильної і обтяжливої практики, закон пропонує конкретні рішення.

3. Захист кредиторів на ринку облігацій.

Банки мало кредитують, не готові підтримувати реальний сектор економіки, відзначив президент Інвестиційної Групи "УНІВЕР" Тарас Козак. А в інвесторів є досить багато грошей (нагадаємо, за підрахунками НБУ таких вільних грошей під матрацами українців – 304 мільярди гривень, – 24 канал). Є можливість вивести їх за кордон через валютні ліцензії, або купити облігації внутрішньої державної позики – державні папери. Але можливо – і підтримувати нашу реальну економіку. Якщо підприємствам випускати облігації з дохідністю 23-25% – це все одно дешевше, ніж кредитують банки. Це вигідно і для промисловості, і для інвесторів.

Але ніхто не хоче вкладати гроші в емітента, який "пропетляє", а інвестору нічого не виплатить.

Саме тому в законопроекті 9035 чимала частина присвячена захисту прав інвесторів – власників облігацій, деривативів. Зокрема, за інформацією члена НКЦПФР Максима Лібанова, на рівні закону інвесторам дозволять об'єднуватись задля захисту своїх прав. Наприклад, власники облігацій у випадку невиконання емітентом своїх зобов'язань через механізм загальних зборів отримують можливість погоджувати важливі рішення. Отже, емітент не зможе взяти і відчужити свої активи третій стороні, залишивши інвесторів без нічого і без змоги задовольнити свої вимоги у суді.

4. Ціноутворення стане прозорим.

Біржі виконують роль ціноутворення на ринку сировинних товарів.

Наші олігархи, сировинні "монстри", продають сировину, яка видобувається чи вирощується в Україні, за смішні гроші – своїм "прокладкам" в офшори. І це дозволяє їм не платити тут податки, оскільки у нас ціноутворення немає, вони можуть показувати будь-яку ціну експорту і збирати всі доходи на офшорах.

Якщо в Україні буде ринкова ціна на метал, руду, зерно – бюджет отримає значно більше грошей. Як країна ми станемо багатшими.

По-друге – фінансові інструменти забезпечать захист від цінових коливань для виробника, трейдера. І також – захист контрагента, що важливо в умовах слабкої судової влади. Цей захист вивільняє гроші бізнесу з необхідності захищатися – у збільшення продуктивності. А отже – і ціни будуть адекватними ринковим умовам. А вже напряму позитив для усіх споживачів, навіть не-інвесторів.

5. Курс долара стане доступним інструментом.

Цим фінансовим інструментом користуються ледь не всі українці. Як тільки є вільні гроші – купують долар.

Деривативи на іноземну валюту дозволять не бігти і не купувати долари, щоб вони просто лежали. А використовуючи курс долара – можна купувати більше доларів на ті гривні, які є, через механізми ф'ючерсів з "плечем". Це дозволить зробити торгівлю готівковим доларом прозорішою, зрозумілішою.

Що таке ф'ючерси?Це вид цінних паперів. Засвідчує взаємні зобов'язання покупця, продавця та організатора торгівлі щодо купівлі (продажу) базового активу. Бувають товарні та фінансові.

І Нацбанк зможе бути учасником цієї "гри", він зацікавлений у похідних інструментах на іноземну валюту, ф'ючерси, щоб знімати сезонність. У нас це велика проблема – навесні долар падає, а восени – стрибає. І ці коливання дозволяють іноземним спекулянтам заробляти 40-50% річних у валюті. Чому ми віддаємо таку дохідність – тому що на сьогодні сезонність не може бути згладжена без відповідних інструментів – деривативів.

Все вище назване допоможе українській економіці, бюджету та інвесторам.

Крім того, приведення українського фінансового ринку до європейських стандартів – наші зобов'язання перед міжнародними партнерами.

Що кажуть іноземні партнери

З приводу розвитку ринків капіталу в Україні наші партнери солідарні – відповідний закон українцям потрібен, і він в пріоритеті. За словами керівника проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" Юлії Вітки – великі гравці, іноземні трейдери, зацікавлені в співпраці з українськими виробниками, але їм потрібні локальні фінансові інструменти. А для цього – Україні потрібне відповідне законодавство, щоб це середовище не було ризикованим.

Який стан справ на ринках капіталу зараз

Якщо ви досі про це не чули – не дивно. Найпесимістичніші експерти кажуть – бо цього ринку в Україні немає. І від цивілізованих країн щодо розвитку фінансового сектору та ринків капіталу ми відстаємо на сто років.

Тарас Козак із цим не згоден. Він провів аналогію: ринок капіталів зараз приблизно на тій стадії, що й торговий ринок до появи супермаркетів та торгівельних центрів – базар. І як на початку 2000-х у нас за кілька років з'явилися і бурхливо розвинулися торгівельні мережі – так само зможе розвинутися і цивілізований ринок капіталів. "Нам потрібно просто побудувати перший "супермаркет" у фінансовому секторі", – сказав Тарас Козак.

Чи готові прийняти закон наші законодавці – за словами Руслана Демчака є згода усіх керівників парламентських фракцій. Комітет ВР також рекомендує. Чи зможуть його проголосувати цього року – прогнозів депутат не дав. Сказав лише – що цього разу (а це вже третя спроба ухвалення подібного закону) права на провал в України немає.

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119