У 2014 році стартувала реформа децентралізації. Як зазвичай буває, щось нове та незрозуміле викликає супротив. Звичайно, від початку було мало людей, які розуміли мету реформи, однак зміни почалися.
Уряд схвалив основний концептуальний документ – Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади та затвердив План заходів щодо її реалізації.
Про результати та перспективи реформи децентралізації ми поговорили з народним депутатом України Русланом Демчаком.
- Як ви оцінюєте результати реформи децентралізації?
Незважаючи на критику через поверхневість розуміння реформи з боку деяких політиків, останні роки показали, що децентралізація успішно реалізовується, а її позитивні результати сьогодні видно неозброєним оком.
В 2015 році був здійснений перший етап фінансової децентралізації: прийняті зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України щодо передачі органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень.
Децентралізація в Україні проходить на добровільних засадах. Станом на початок червня 2018 року створено вже 743 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Для прикладу, Литві всі 60 ОТГ були створені за шість років! До складу ОТГ у нашій країні увійшли 3443 колишніх місцевих рад. Більше 6,4 млн людей проживають в ОТГ. Такі темпи міжнародні експерти називають дуже високими.
Завдяки внесенню змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, відбулася фінансова децентралізація. Так, місцеві бюджети за останні роки зросли на 123,4 млрд грн: з 68,6 млрд в 2014 до 192 млрд грн в 2017 році. Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України постійно зростає і на кінець 2017 року склала більше, ніж державного - 51,2% (у 2015 році - 45,6%).
Запроваджено інститут старост в ОТГ, які представляють інтереси сільських мешканців в раді громади. Вже обрано 653 старости, ще більше 1,8 тисяч осіб виконують обов’язки старост.
- Як розширились повноважень органів місцевого самоврядування?
Верховною Радою України було прийнято пакет законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг. Це дозволило делегувати органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноваження з надання базових адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, видачу паспортних документів, державну реєстрація юридичних та фізичних осіб, підприємців, об’єднань громадян, реєстрацію актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань тощо.
З прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» нові містобудівні повноваження отримали 99 міст, в тому числі - 11 ОТГ.
Наприкінці січня було прийняте важливе рішення для об’єднаних територіальних громад – Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність ОТГ земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів. Це означає, що відтепер громади будуть вільно розпоряджатися землею. ОТГ зможуть розробляти генеральні плани всієї території громади, а не лише в межах населених пунктів, як це було раніше. Саме цей пункт завжди викликав відчуття несправедливості у жителів сіл та селищ, коли земля сільськогосподарського призначення передавалась у користування через обласне управління земельних ресурсів не жителям цих населених пунктів.
- Свого часу, на вашому окрузі (№18, Вінницька область) було найбільше об'єднаних територіальних громад. Сьогодні цей процес дещо призупинився. Чому?
- В першу чергу, це залежить від ініціативи самих місцевих громад. Так, дійсно, деякі голови міст, селищ і сіл не виявляють такої ініціативності. Однак, насправді, я вдячний всім тим небайдужим та активним керівникам ОТГ, головам міських, селищних та сільських рад. Саме вони закладають фундамент для процвітання не тільки своїх громад, але й своїх сусідів, що є успішним прикладом.
Три роки тому, коли розпочалася децентралізація. Вже тоді розумів перспективу і для мене було важливим, щоб в моєму окрузі, куди входять Іллінецький, Оратівський, Погребищенський, Немирівський та Липовецький райони з'явилися такі громади які б могли показати приклад іншим.
Для голів міських, сільських та селищних рад спеціально організував поїздку на Тернопільщину з метою перейняття досвіду по створенню та управлінню ОТГ на прикладі Шумської територіальній громади. В результаті в перший рік одразу ми відкрили п'ять громад. А сьогодні ми вже маємо 11 об’єднаних територіальних громад. У минулому році були утворені ще Брацлавська ОТГ (Немирівський р-н), Староприлуцька ОТГ (Липовецький р-н) та Росошанська ОТГ (Липовецький та Оратівський р-ни).
Відтепер нам не потрібно нікуди їздити.
Чи успішна реформа, судіть самі – в Іллінецькому районі в нас дві громади – Іллінецька та Дашівська об'єднана територіальна громада, які накривають майже весь район. При цьому Іллінецький район визнано районом-лідером в області, а Іллінецька ОТГ визнана найкращою ОТГ в області.
- Чи є такі райони де не сприйняли з таким ентузіазмом реформу?
- Нажаль, м. Липовець та м. Погребище не прийняли такого рішення. Голови міських громад вирішили поки що жити по старим правилам і, відповідно, в них не вистачає ресурсів. Це проста математика. Гроші, які мали піти й на місто, і на район об'єднуються в один бюджет, плюс держава дає ще «підйомні» ресурси. І тому, хто перший проявив ініціативу, той більше цих ресурсів має. А чим більше стає об'єднаних громад в Україні, тим на більшу кількість їх потрібно ділити («підйомні» кошти).
Державна підтримка регіонального розвитку та розвитку інфраструктури громад за час реформи виросла у 39 разів: з 0,5 млрд в 2014 до 19,37 млрд грн у 2018 році.
- Все ж таки, яким повинен бути, подальший шлях децентралізації – це приєднання до громад чи створення нових громад?
- В першу чергу, це розширення існуючих ОТГ. У Верховній Раді був прийнятий законопроект, який дозволяє не проводити додаткових виборів, якщо уже існуючі об'єднані територіальні громади приєднують до себе нові території й сільські ради. У первинному законі це передбачалося, але ми побачили, що почався супротив. При первинному створенні також був супротив, але тих громад, що мали приєднатися, бо вони боялися втратити контроль. А на другому етапі, вже коли була створена об'єднана територіальна громада, для того, щоб приєднати ще одну сільську раду, треба було робити перевибори у всій об'єднаній громаді, а також переобирати щоразу голову ОТГ. Тож самі голови об'єднаних територіальних громад стали пригальмовувати даний процес. Це спостерігалось не тільки в нашому окрузі чи Вінницькій області, а по всій Україні. І тому було логічним, що при проведенні довиборів в сільраді, буде розширюватись загальна кількість депутатів ради ОТГ на дві-три особи від кожної новоприєднаної сільської ради.
- Голова, який приходить до об'єднаної територіальної громади автоматично отримує статус старости?
- Це трішки викривлене бачення. Насправді, потрібно проводити додаткові вибори старости. Однак, об'єднані територіальні громади не хочуть витрачати гроші на вибори, тому призначають «виконуючих обов'язки». Тобто, голови об'єднаних територіальних громад мають право на призначення виконуючих обов'язки. Але це виборна посада.
Тому, думаю, що із наступними місцевими виборами в 2020 році будуть проводитися і вибори старост. Крім того, не вірне тлумачення, що голови сільрад автоматично стають старостами. Це може бути і секретар, і взагалі інша особа, але це має бути людина, яка має практику управління, знає громаду, яка може реалізувати ті задачі, що ставить рада об'єднаної територіальної громади.
- Головна мета децентралізації – це, по-перше, створити фінансову незалежність населення, а по-друге – донести до людей якомога найбільше адміністративних послуг. Для цього потрібні відповідні спеціалісти. Чи є вони сьогодні в об'єднаних територіальних громадах і чи проводиться для них навчання?
- Так, проводиться. В тому числі міжнародні донори дають кошти для створення стратегії в об'єднаних територіальних громадах.
Особисто був присутній на презентації стратегії об'єднаної територіальної громади селища Дашева. Так от, вони чітко визначили пріоритети, розбили це по рокам, надали своє бачення реалізації проектів навіть через 3-5 років. Це логічно, бо, щоб побудувати будь-який будинок потрібен проект, так і в об'єднаній територіальній громаді.
Маючи стратегію можна залучати фахівців, але, як показала практика, їх може бути значно менше, ніж зараз працює у районних структурах. Послуги ж для населення все більше і більше будуть надаватись дистанційно та швидко через ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг).
- З початку цього року впровадили дві новації від Міністерства інфраструктури – децентралізація місцевих доріг та створення Державного дорожнього фонду.
- Дійсно, повністю змінився підхід. Раніше муніципалітети ремонтували невеликі дороги, а великі дороги боялися ремонтувати через те, що це могли вважати «нецільовим використанням ресурсів» місцевих бюджетів. Але відтепер і міські, і об'єднані територіальні громади, і навіть сільські, можуть накопичені власні ресурси використовувати на такі дороги. І дійсно, вже більш активно це роблять. Нажаль, іноді з двох напрямків інвестувати в місцеву інфраструктуру або нічого не робити, через власну неефективність, обирають друге. Вкладають вільні кошти у банківські депозити, не розуміючи, що інфляція їх там з'їдає.
Відмічу, у 2018 році на Вінницьку область буде виділено 1 млрд. 743 млн. гривень на дороги. Сума значна, поясню логіку розподілу коштів. До сфери управління Вінницької обласної державної адміністрації Службою автомобільних доріг було передано 7,5 тисяч кілометрів доріг місцевого значення, а для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, у складі спеціального фонду державного бюджету створений Державний дорожній фонд. 60% коштів Фонду будуть спрямовані на дороги державного значення, 35% – на дороги місцевого значення і 5% йтимуть на заходи з безпеки дорожнього руху.
Головною магістраллю області є дорога державного значення М-12 (Львів – Кропивницький – Знам’янка (через Вінницю) і в 2018 році розпочатий її капітальний ремонт. Планується повністю завершити ремонт дороги державного значення М-12 у 2019 році, що також включає відрізок у Вінницькому та Немирівському районах.
У 2018 році з Державного дорожнього фонду на ремонт місцевих доріг Вінниччини, згідно пропорції (35% від 1 млрд. 743 млн. грн.) виділили 623,8 мільйони гривень.
Із них, для прикладу, у Немирівському районі вже завершився ямковий ремонт на 14,5 кілометрах дороги Торків – Брацлав – Ситківці на суму 4 331 500 грн. Тривають роботи по ямковому ремонту на 3,5 км дороги у с. Ковалівка. В цьому році також буде проведений ямковий ремонт автодороги Мухівці – Стрільчинці на суму 3 843 600 грн.
До того ж 30 млн. грн. буде спрямовано на ремонт дороги загального користування місцевого значення Немирів – Іллінці, протяжність якої становить 32 км.
Планується ямковий ремонт на ділянці дороги до с. Вища Кропивна загальною протяжністю 3 км.
Із червня запланований ремонт вул. Горького в м. Немирів від в’їзду зі сторони Вінниці до світлофора. Місцева влада Немирівської об’єднаної територіальної громади на цій же ділянці обіцяє облаштувати тротуари та освітлення.
По Іллінецькому району в цьому році буде проведений ремонт таких автодоріг:
Ситківці – Леухи – ст. Монастирище (на ремонт 17 км дороги планується освоїти 4,8 млн. грн.). Наразі завершено ремонт дороги в с. Чортория. Тут суцільному асфальтуванню та ямковому ремонту підлягало 1,1 км дороги.
Заплановано роботи по ремонту дороги Іллінці – Погребище (12,2 км на загальну суму 1 млн. 120 тис. грн.)
Розпочаті роботи на відрізку Камяногірна – Криштопівка (22,5 км – 1 млн. 370 тис. грн.).
Також заплановано влаштування нового асфальтобетонного покриття на відрізку дороги у м. Іллінці 2,2 км (від школи №2 до виїзду з міста), у с. Жорнище 1,9 км (від початку і до кінця села) та інші зруйновані ділянки, протяжністю 6,6 км.
В Оратівському районі вже проведено ремонт дороги від с. Лопатинка до районного центру. Також завершилися ремонтні роботи на відрізку Яблуновиця – Кошлани, протяжністю 1 км. Наразі тривають роботи на дорозі Плисків – Якимівка.
В цьому році також буде проведений ремонт автодоріг Оратівського району: Паріївка-Станція Оратів та Дашів – Фронтівка – Угарове.
Додатково в 2018 році планується капітальний ремонт дороги державного значення Р-17 у селищі Оратів, з’єднаємо два раніше відремонтованих відрізки. Попередня вартість запланованих робіт – 1,9 млн. грн. По цій же дорозі Р-17 на 2018-2019 рр. заплановане залучення коштів на ремонт інших ділянок:
Відрізок дороги протяжністю 7,6 км від початку с. Якимівка до кінця с. Новоживотів. Попередня вартість запланованих робіт – 96 млн. грн. Після тендеру через систему "Прозоро", сума знизилась до 91,3 млн. грн.!
А також ділянка протяжністю 9,8 км, що охоплює відрізок дороги від с. Новоживотів до смт Оратів. Попередня орієнтовна вартість до 100 млн. грн. Але за ці кошти ще потрібно буде нам поборотись, бо сума дуже значна.
Треба зазначити, що за рахунок прийнятих Парламентом змін до Бюджетного і Податкового кодексів значно збільшились доходи місцевих громад. Це дає змогу головам сільських та об’єднаних територіальних громад значно ефективніше ремонтувати дороги на території своїх громад за власні кошти.
