Рік назад, 10 червня, почав діяти закон “Про споживче кредитування”, втім українські банки до сьогоднішнього дня роблять вигляд, ніби такого закону взагалі не існує. Це при тому, що початок дії закону відтермінували на півроку аби банки встигли адаптувати внутрішні правила та стандартизували документацію — часу було більш ніж достатньо.


Як показало нещодавнє дослідження Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), всі кредитодавці у тій чи іншій мірі працюють поза правовим полем. Найчастіші порушення, які були зафіксовані в ході моніторингу: неправдива реклама про умови кредиту, нав'язування страховиків, приховані додаткові платежі та захмарні відсотки.

Наприклад, відмову надавати перелік необхідних документів, зокрема кредитного паспорту або проекту договору, банки пояснюють тим, що це нібито їм просто незручно.

“Як показало наше дослідження, фінансові установи розуміють ст. 9 Закону так, що паспорт має бути наданий, фактично, одночасно із укладенням договору. Кажуть, що їм, з операційної точки зору, важко забезпечити друк паспорту до того, як кредитний запит затверджено кредитним комітетом. Тому вони нібито не можуть надавати паспорт всім тим, хто приходить на консультацію щодо отримання споживчого кредиту, а надають тільки тим, хто власне підписує договір”, - розповідає заступник керівника Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” Юлія Вітка.

 

Також дослідження довело, що фінустанови продовжують практику стягування високих комісій за надання та обслуговування кредитів: реальні річні ставки (РРС) банків за кредитами на суму від 4 до 6 тис. грн строком від 6 до 12 місяців коливаються від 32 до 200%, а в небанківських фінустановах сягають 1600%. При цьому клієнтам під час усних консультацій розміри РРС не повідомляють, а проект договору не надають. Тобто, клієнти до останнього не знають, скільки у підсумку прийдеться виплатити банку.

 

“Є декілька банків, у практиці роботи яких ми знайшли найменшу кількість порушень. Але не було жодного, у якого все було б ідеально. Навіть в тому банку, у якого було все дуже добре із рекламними матеріалами, наданням паспортів споживчого кредиту/проектів договорів, усними консультаціями, «законністю» умов у договорі, «таємному покупцю» не дали можливість обрати страхову компанію”, - зазначила Вітка.

 

На думку одного зі співаторів закону, народного депутата від фракції БПП Руслана Демчака, оновлення законодавства про споживче кредитування виявилося недостатнім для забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.

 

“Наразі нам необхідно сконцентрувати свої сили на доопрацюванні та прийнятті законопроекту №2456д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» та законопроекту №8055 «Про установу фінансового омбудсмена» для посилення захисту прав споживачів та відновлення їх довіри до фінансових установ”, - підкреслює депутат.

 

Демчак сподівається, що необхідні доповнення в закон будуть внесені ще до кінця цієї сесії, адже законопроект №2456д вже готовий до другого читання.

 

“Виходить, що закон «Про споживче кредитування» є, але порушення регулятори виявляти не можуть, ні тим більше впливати на ситуацію. Виписуючи адміністративні штрафи і навіть порушуючи кримінальні справи. А саме це все прописано в законопроекті №2456д. Зараз ми бачимо, що закон без санкцій – не працює”, - пояснив народний обранець.

 

Втім прийняття ще одного закону, який має виправити недоліки в системі кредитування населення, подобається не всім.

 

“Я навіть відчуваю певний супротив від фінансових установ. Вони розуміють, наскільки  прийняття законопроекту буде їх структурувати бути більш скрупульозніше у своїх відносинах із споживачами”, - попереджає Демчак.

 

У свою чергу в USAID вважають, що вносити зміни до закону про споживче кредитування зарано.

 

“Наша думка така, що поки що зарано вносити зміни до Закону: спочатку фінансовим установам слід «почати» неухильно дотримуватися чинних вимог Закону, а вже потім можна буде говорити про подальшу реформу у цій сфері. Хочу ще раз наголосити на основному «лейтмотиві» нашого дослідження - будь-які реформи та законодавчі зміни є неефективними, якщо існує розрив між нормативними актами, з одного боку, і практикою роботи фінансових установ – з іншого. Тож, треба працювати над усуненням цих розривів”, - наголошує Вітка.

 

Нагадаємо, як з'ясувалося в ході моніторингу, 72% рекламних матеріалів на телебаченні, у друкованих ЗМІ, громадському транспорті тощо про споживче кредитування взагалі не містять фінансової інформації.

 

https://prm.ua/zakon-bez-sanktsiy-ne-diye-abo-yak-banki-prodovzhuyut-obduryuvati-kliyentiv/