Не секрет, що український фондовий ринок давно потребує перезапуску та нового законодавчого регулювання, а товарний ринок, нажаль, багато років залишається майже неврегульований.

По факту, закон про товарні біржі не дав ринку очікуваного регулювання і, відповідно, не приніс результату.

На сьогодні на фондовому ринку ми маємо п'ять фондових бірж і лише шість акцій в лістингу. Переважно на фондових біржах торгують ОВДП, обсяг по яким досягає 95%, а 5% - це всі інші фінансові інструменти.

На товарному біржовому ринку ситуація зовсім кричуща – МЕРТ зареєстрував 620 товарних бірж, причому з них більше 100 знаходяться у стані ліквідації. В Україні немає власних спеціалізованих агенцій з аналізу ринкових цін, і взагалі немає індексів українських товарних бірж, хоча ми країна із потужною сировинною економікою. Ми дивимось на котировки Platts або Argus, а свої не збираємо і не аналізуємо.

Фактично, біржова торгівля в Україні стала елементом "схем", які допомагають бізнесу зафіксувати потрібну ціну на готову продукцію чи сировину для її виробництва, щоб не платити податки.

На противагу вказаному, зазначу, що потенціал організованих ринків в Україні досить значний. Мова йде про обсяги торгів в сотні мільярдів гривень.

Майже п’ять років триває робота над законодавчими змінами, які дозволять запустити в Україні організовану біржову торгівлю будь-яким видом активу за єдиними правилами. Нова модель організованої торгівлі на ринку капіталу і товарних ринках запропонована в законопроекті №7055.

З метою упередження невірного тлумачення деяких положень законопроекту, зупинюся на його ключових нормах.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка має повноваження регулювати фондовий ринок не отримує за цим законопроектом повноваження регулювати чи впливати на товарні ринки (зокрема нафти і газу), безпосередньо сам товар чи угоди з товаром поза біржею. НКЦПФР регулюватиме лише біржову торгівлю, встановлюватиме правила роботи бірж та здійснюватиме нагляд за виконанням цих правил.

Дорікання на зразок того, що НКЦПФР виводить свої нормативні акти з-під контролю і реєстрації в Міністерстві юстиції – не доречне, адже цей закон не містить таких норм. Всі питання, які стосуються загальних повноважень та функцій Нацкомісії, викладені в окремому законопроекті №6303.

Законопроект №7055 не зачіпає діяльність численних інформаційно-торгівельних майданчиків, таких як Rozetka, OLX, Prom.ua або ж Prozorro. Адже по суті вони є аукціонами, а не біржами. На таких майданчиках укладаються угоди щодо купівлі послуг та товарів, які мають певні індивідуальні ознаки – пилосос, чайник тощо. На біржах угоди укладаються за іншими принципами, і товари, які там торгуються, не мають індивідуальних ознак, а є однорідними (тонна зерна, тонна нафти, біткоїн тощо).

На коментарі щодо того, чи потрібно так ретельно регулювати угоди з деривативами, хочу нагадати, що деривативи – це дуже складні фінансові інструменти. Їх недостатня прозорість, непередбачуваність, необізнаність людей, мали неабиякий вплив на початку 2008 року до глобальної фінансової кризи. З того часу фінансовий світ зробив висновки і на сьогодні в більшості цивілізованих країн угоди з деривативами є регульованими, вони можуть відбуватися за умови певної кваліфікації сторін, наявності фінансового забезпечення та забезпечення розкриття інформації сторонами, а крім того учасники таких угод підпадають під ліцензування. Україна повинна розбудовувати свій ринок, враховуючи міжнародний досвід, зроблені іншими країнами висновки за результатами глобальної кризи.

Завдяки експертному колу осіб та участі державних органів, серед яких Кабмін, Нацбанк, НКЦПФР, Мінагро, а також міжнародних партнерів України ЄБРР та USAID створений комплексний базовий законодавчий документ імплементує новації директив MIFID ІІ та регламенту EMIR, які передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Зокрема норми Директиви 2014/65/ЄС (MiFID І/II) передбачають запровадження інституту кваліфікованих інвесторів; альтернативних фондових торгівельних майданчиків; адаптації норм, які регулюють професійну діяльність торговця цінними паперами відповідно до норм зазначеного акта ЄС, з трансформацією їх у повноцінні інвестиційні фірми та розширенням переліку ліцензійних видів діяльності, які ними можуть здійснюватися.

Норми Регламенту ЄС № 648/2012 (EMIR) врегульовуються питання розбудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів, в частині створення торгового репозиторію та центрального контрагенту.

А норми Директиви 98/26/EC щодо остаточності розрахунків у платіжних системах і депозитарних системах цінних паперів, а також норми щодо ліквідаційного неттінгу, які базуються на Модельному законі про неттінг 2006 року, розробленому Міжнародною асоціацією свопів і деривативів (ISDA).

Зазначу, що законопроект №7055 можна назвати "багатовекторним", оскільки він зачіпає дуже багато напрямів і несе в собі зміни до 40 нормативних актів. Але для вдалого старту організованих ринків необхідно зробити лише три речі. Перше – встановити правила, що означає прийняття законопроекту Про ринки капіталу і регульовані ринки №7055. Друге – створити надійну фінансову інфраструктуру (консолідувати елементи депозитарно-розрахункової та клірингової інфраструктури (НДУ, РЦ, ДУ НБУ). Третє – встановити відповідального регулятора із чіткими та достатніми повноваженнями і відповідальністю (прийняття іншого законопроекту №6303).

Зробивши все це, ми зможемо запустити дійсно ефективні ринки капіталів, сировинних товарів та ін., де ціна визначатиметься ринковим шляхом через урівноваження попиту та пропозиції, що в свою чергу позитивно вплине на всю українську економіку.

 

https://biz.nv.ua/ukr/experts/ruslan-demchak/navishcho-potribna-birzhova-torhivlja-za-jevropravilami-2465421.html