Вчора Верховна Рада остаточно запустила освітню реформу ухваливши закон «Про освіту». Реалізація концепції «Нової української школи» передбачає цілу низку концептуальних новацій європейського зразка.
Зокрема передбачається перехід до формату «школи компетенцій», запровадження нової системи мотивації та підвищення кваліфікації вчителів із відповідним збільшенням заробітних плат, легітимізацію різних форм навчання, створення системи контролю за якістю освіти за допомогою Національного агентства із забезпечення якості освіти та Національного агентства кваліфікації тощо.
Найбільше дискусій викликала 7 стаття закону про «Мову освіти».
Рішення про визначення мовою освітнього процесу в закладах освіти державною мовою – є виваженим і логічним.
Згадаймо, ще два-три роки тому питання НАТО чи ЄС також були неоднозначно дискусійними і часто спекулятивними. Але сьогодні ще треба пошукати тих хто виступає із негативною риторикою, активність згасла.
Інфляція слів не може затьмарити сутність ідеї. У сьогоднішній ситуації потрібно сфокусуватися на тому, що Україна повинна більше, працювати над тим, щоб всі українці знали державну мову. І цей принцип є типовим не тільки для України.
Закон "Про освіту" передбачає, що закладами освіти забезпечується обов'язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
Зокрема, особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу. Це право також реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд з державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини як дисципліни.
Прикінцевими положеннями закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
Також передбачено, що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти, а також сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.
Інше, не менш важливе питання – якісне підвищення заробітної плати працівників освіти.
Відповідно до закону, посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на даний момент – 6 736 грн). Ця норма вводиться в дію, починаючи з 1 січня 2018 року, а закон вступає в дію з наступного після його опублікування дня.
Так, оклад педагога низької кваліфікаційної категорії повинен скласти як мінімум 9600 грн.
Кожна наступна кваліфікаційна категорія дозволить підвищити суму окладу педагогу щонайменше на 10%.
При цьому засновники приватних закладів освіти мають право встановлювати інші розміри і умови оплати праці, винагороди та допомоги для своїх працівників.
Сертифікація, що відбувається виключно за ініціативою педагогічного працівника, шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи, дозволить при успішному проходженні отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні.
Ще одним важливим рішенням є ухвалення у законі надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла. Крім того, педагогам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, передбачається безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Але зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Отже, ухваленням закону «Про освіту» було закладено основи нового освітнього простору, який повинен формувати країну вільних людей. На часі – етап імплементацій.
https://lb.ua/blog/ruslan_demchak/375740_movoyu_osviti_ie_derzhavna_mova.html
