Діяльність народних депутатів полягає у вирішенні проблем громад на законодавчому рівні. Під час прийому громадян до народного депутата України по 18 мажоритарному округу Руслана Демчака, люди звертаються з різноманітними питаннями, часто такими, що не можливо вирішити лише законотворчістю.
- Руслане Євгеновичу, почнемо з найактуальнішого. Земельна реформа належить до найбільш вагомих і складних. Вона зачіпає інтереси 12 млн учасників земельного ринку – власників земельних паїв і численних орендарів. Одним із пунктів Вашої передвиборчої програми було земельне питання і зокрема, Ви говорили про те, що плата за використання земель має іти в місцеві бюджети.
- Зараз в обласному управлінні земельних ресурсів без згоди місцевої громади «на право й на ліво» роздаються землі за межами населених пунктів.
Я є автором законопроекту №4355 щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель. Його головна мета – перезавантажити систему земельних відносини згідно з принципами децентралізації.
Законопроектом вносяться зміни щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами. Тобто законопроектом пропонується передати державні землі за межами населених пунктів в управління місцевих громад. Це фактично посилить роль територіальних громад в управлінні земельними ресурсами та упорядкує повноваження органів влади в сфері землекористування.
Найважливіше, що відразу після прийняття закону кожна міська, сільська, селищна ради зможуть розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Причому для об'єднаних громад він містить окремий стимул, оскільки вони зможуть отримати землю не просто в розпорядження, а в комунальну власність.
Переконаний, що об’єднані територіальні громади є природним запобіжником від корупції та зловживань.
Іншими важливими законопроектами, які готові до прийняття у другому читанні – №1159 щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами, №1874 щодо придбання фермерськими господарствами права власності на земельні ділянки, а також №2028 щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства.
Зупинюся на основних положеннях, які передбачають:
1) відновлення права на створення фермерського господарства;
2) законодавчо закріплювати статус земельних ділянок фермерських господарств як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
3) пріоритетність права отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства саме місцевим жителям;
4) продавати земельні ділянки державної або комунальної власності, або права на них для ведення фермерського господарства виключно на земельних аукціонах;
5) спрощення механізму переоформлення права оренди земельних ділянок (паїв).
Що ж до плати за використання земель до місцевого бюджету, то ця норма вже працює. Завдяки змінам до Податкового та Бюджетного кодексів, доходи місцевих бюджетів громад значно виросли.
- Серед ваших законодавчих ініціатив – проект закону про збільшення мінімальної закупівельної вартості молока у селян. На якій стадії знаходиться цей документ?
- Відверто кажучи, розчарований у повільному розгляді законопроектів Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин. І зокрема, такого важливого для сілких жителів – про вартість молока. Законопроект, що може стати опорою для підтримки сільського господарства й усунути несправедливий розподіл додаткової вартості в молочній галузі та зняття напруги в сільській місцевості в умовах зростання безробіття.
Звичайно, є певна процедура. Об’ємні та системні закони дійсно варто опрацьовувати ґрунтовно, виважено та із залученням різних експертних кіл. Однак, якщо законопроект чинний та потребує лише технічних коригувань в кращу сторону, то його розгляд мав би бути на рівні місячного терміну.
Зміни до законопроекту щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села (№2089) було підготовлено ще у лютому та прийнято в першому читанні у липні 2015 року! На почату поточного року документ із правками було передано в профільний комітет. Отже, його прийняття поки затягується на невизначений термін.
Зазначу, що законопроектом передбачається встановлення мінімальної закупівельної ціни на незбиране сире товарне молоко другого ґатунку у розрахунку за 1 кілограм (без урахування податку на додану вартість) на рівні 4 грн. 00 коп.
- Ви стали ініціатором законодавчо закріпити право громадян похилого віку на медобстеження і диспансеризацію. Розкажіть будь ласка, як співавтор законопроекту, що це за проект?
- У парламенті мною зареєстрований законопроект №4329 про внесення змін щодо проведення медобстеження громадян похилого віку.
Документом пропонується внести зміни до законодавства про охорону здоров'я, встановивши, що з метою охорони здоров'я населення організовуються профілактичні медичні огляди ветеранів праці та громадян похилого віку.
Зараз в цьому законі йдеться про такі огляди неповнолітніх, вагітних, працівників підприємств / установ / організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.
Зміни, що пропонуються стосуються громадян похилого віку, яким адресно фінансується щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, в разі необхідності - з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями.
- Ще одна ваша законодавча ініціатива – віднести виборних посадових осіб органів місцевого самоврядування територіальних громад - сільських, селищних, міських голів - до категорії осіб, щодо яких не застосовуються обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного утримання.
- Цей законопроект (№2506) також знаходиться в роботі з початку 2015 року, ним пропонується розширити коло осіб, до яких не застосовується обмеження виплати пенсії.
Склалася ситуація, коли особи, яких вибрали люди на посади голів сільської, селищної рад та міських голів через низьку заробітну плату, а подекуди — і через її відсутність, змушені звільнитися з посад. Оскільки за чинним законом позбавлені пенсій.
Очікується, що реалізація запропонованих змін надасть змогу таким особам, одержувати пенсію в повному розмірі, а відповідним органам місцевого самоврядування функціонувати та виконувати свої повноваження в повній мірі. Радий, що нам вже вдалося з 1 травня 2016 р. відмінити оподаткування пенсій прибутковим податком.
- Руслане Євгеновичу, вже півтора роки проводиться реформа децентралізації. Ви проводили роз’яснюючи семінари на цю тему, в квітні ініціювали відрядження до Тернопільської області для селищних голів п’яти районів Вінницької області (Поребищенського, Оратівського, Немирівського, Іллінецького та Липовецького) з метою ознайомлення на реальному прикладі із нюансами впровадження ініціатив з децентралізації. Розкажіть будь ласка, що ця реформа дає пересічним громадянам.
- Децентралізація – це підвищення ролі місцевого самоврядування, що дозволяє мати громаді такий апарат і статус, який відкриває їм широкі можливості. Перше – бути суб’єктом міжбюджетних відносин «громада – Київ» напряму, без району і області. Друге – громада матиме спроможність самостійно залучати інвестиції. Третя – створювати нові інфраструктурні проекти у себе на місці, для того щоб будувати місцеву економіку.
Незважаючи на скептицизм з боку деяких голів сільських рад та ряду політиків, останні 1,5 роки показали, що реформа децентралізації може бути успішно реалізована, а її позитивні результати сьогодні видно неозброєним оком. В 2015 році був здійснений перший етап фінансової децентралізації: прийняті зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України щодо передачі органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень.
Говорячи про децентралізацію, ми завжди зупиняємось тільки на соціальних проектах: інвестиції у очищення водойм, створення шкіл… І думаємо, що це межа. Насправді, це тільки перший етап. Дійсно, спочатку необхідно щоб спроможна громада оцінила ситуацію, зробила дороги, визначила необхідну кількість соціальних інфраструктурних об’єктів і забезпечила це. Але є і наступний крок.
Саме громада має визначити, що потрібно у перспективі. Можливо, це буде комунальне підприємство, або підприємство одночасно із комунальною та приватною частками. Створення такого підприємства відкриє можливість нових робочих місць, виготовлення продукції, що буде продаватися на території всієї України і даватиме приток нових грошових надходжень саме в цю громаду. Особливо для нашого регіону є перспективним відкриття підприємств по переробці сільгосппродукції.
Вважаю, що місцеву громаду можна розглядати, як маленьку державу, що може розвивати у себе ті підприємства, які б надавали постійний приток грошей, крім бюджетних надходжень.
- Ви зазначили, що з початком реформи децентралізації, Верховною Радою було прийнято низку законів, спрямованих на передачу органам місцевого самоврядування та місцевим держадміністраціям цілого ряду повноважень. Які напрацювання впроваджуються сьогодні?
- Фактично, об’єднані громади отримують весь спектр повноважень, що їх сьогодні мають міста обласного значення. Серед основних делегованих повноважень, які отримують об’єднані громади: соціальна допомога через територіальні центри (в громадах), адміністративні послуги через центри їх надання (в громадах), управління школами й дитсадками, первинна та вторинна медична допомога, управління та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків тощо, а головне для нашого регіону, землями в межах новоствореної територіальної громади.
Зазначу, що зараз включено у порядок денний Верховної Ради внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо вдосконалення норм в частині забезпечення фінансової спроможності у наданні адміністративних послуг виконавчими органами рад об'єднаних територіальних громад (№4386-1), де я є співавтором.
Прийняття проекту закону дасть змогу забезпечити справедливий підхід до реформування системи надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в частині забезпечення рівної фінансової спроможності у наданні адміністративних послуг виконавчими органами відповідних рад об’єднаних територіальних громад.
Отже, запропоновані зміни, забезпечать реальну спроможність виконавчих органів відповідних рад об’єднаних територіальних громад у наданні адміністративних послуг.
- У травні народні депутати проголосували за законопроект №3251 про зниження акцизу (в 28 разів!) на ввезення вживаних авто в Україну. Ви один із співавторів. Розкажіть про нюанси даного закону.
- Закон прийнято та підписано Президентом. Це значить, що українці вже отримали право ввозити автомобілі з пробігом, оплачуючи істотно меншу вартість "розмитнення".
Відповідно до даних асоціації автовиробників “Укравтопром” реалізація автотранспортних засобів у 2014 році порівняно з 2013 скоротилася на 126937 одиниць або на 54,5 %.
За інформацією асоціації європейських автовиробників АСЕА (European automobile manufactures association) середня кількість автомобілів на 1000 осіб в Європі становить близько 487 шт, в Україні ж цей показник в 2,5 рази менший і становить близько 201 автомобіль на 1000 осіб. Середній вік авто в Україні становить близько 18 років в той час в Європі – 8 роки. Як бачимо, автопарк наших громадян потребує значного оновлення.
У всьому світі для виходу із кризи використовують стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу через методи низьких процентних ставок за кредитами та зниженням податкового тиску на них. За прогнозами експертів первинні продажі вживаних авто у 2016 році зростуть на 20 тис. шт.
Закон сприятиме стимулюванню розвитку ринку автотранспортних засобів в Україні через появу в ньому сегменту імпортованих вживаних авто.
- Руслане Євгеновичу, ви є заступником комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Відповідно більшою мірою працюєте на законопроектами фінансової галузі. Що наразі є найактуальнішим в роботі, над чим працюєте?
- Сподіваюсь найближчими тижнями у Верховну Раду буде внесено на голосування в другому читанні проект Закону "Про споживче кредитування" (№2455 та №2456). Основною метою цих законопроектів є створення механізму споживчого кредитування, який забезпечить захист прав та законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців у цій сфері, створить належне конкурентне середовище на фінансовому ринку, що дасть можливість відновити кредитування в Україні.
Норми закону повинні убезпечити споживачів фінансових послуг від порушення їх прав, зокрема, надання неповної інформації для прийняття кредитних рішень. Кредити будуть видаватись тільки в гривні. Це є базою для нового ринку споживчого кредитування вже за європейськими стандартами, а не за стандартами “дикого” капіталізму, який існував в Україні, де взаємостосунки в кращому випадку закінчувалися колекторами.
.jpg)
- І на останок, Руслане Євгеновичу, поділіться будь ласка інформацією щодо залучення фінансування на проекти повашому округу (Липовецькому, Іллінецькому, Оратівському, Немирівському, Погребищенському районам)?
- За останній рік по нашому округу було реалізовано більше 50 проектів. Це і допомога учасникам АТО, і покращення матеріально-технічної бази освітніх закладів округу, і культурно-духовних та спортивно-оздоровчих проектів. Частина була реалізована за мій власний кошт. Крім того, було проведено роботу зі сприяння виділення фінансування з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами.
Зокрема зупинюся на ключових проектах по Липовецькому району, на які вдалося залучити фінансування.
У 2015 році це були два проекти по вирішенню проблеми із водопостачанням. Зокрема було виділено кошти на капітальний ремонт водомережі с. Соболівки (Сиваковецька сільська рада) та проект по забезпеченню якісною питною водою мешканців мікрорайону Скакунка у м. Липовець. Загалом на ці проекти у 2015 році було залучено – 629,90 тис грн.
На 2016 рік передбачено виділення 256,2 тис грн. із держбюджету та 38 тис грн. із місцевого бюджету (разом – 294,2 тис.грн.) на капітальний ремонт з заміни віконних та дверних блоків Вахнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
На проект по енергозбереженню (утеплення стін, даху, заміна віконних конструкцій) ДНЗ №1 "Сонечко" (м. Липовець) передбачено 1500 тис грн. із держбюджету та 200 тис. грн. із місцевого. Разом – 1,7 млн. грн.
На капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Корольова в смт Турбів буде виділено 460,7 тис. грн. із держбюджету та 68,2 тис грн. із місцевого бюджету. Разом – 528,9 тис грн.
По Немирівському району вдалося залучити фінансування на такі проекти.
У 2015 році це були два проекти по реконструкції діючої котельні дошкільного навчального закладу "Калинонька" з установкою котлів на твердому паливі в с. Мухівці із залученням 688,014 тис. грн. та реконструкцію дошкільного навчального закладу (капітальний ремонт, заміна вікон тощо) с. Марксово на суму – 1057,6 тис. грн.
Загалом на ці проекти у 2015 році було залучено – 1745,614 тис грн.
На 2016 рік передбачено виділення із держбюджету – 615 тис. грн. та 91,1 тис. грн. із місцевого бюджету на проект по енергозбереженню із встановленням твердопаливних котлів Немирівького навчально-виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступеня №1 ім. М.Д.Леонтовича – гімназія (м. Немирів).
Також передбачається виділення коштів на реконструкцію комплексу будівель та споруд навчально-виховного комплексу “Немирівська загальноосвітня школа I-III ступеня № 2 — ліцей” із застосуванням заходів теплореновації (заміна вікон та дверей) – 762 тис грн., а на закінчення реконструкції тепломережі Немирівської центральної районної лікарні буде виділено 1012,5 тис. грн.
Отже разом буде інвестовано у 2016 р. – 2480,6 тис. грн.
По Іллінецькому району вдалося залучити фінансування у 2015 році на проект по реконструкції Іллінецького ДНЗ №2 «Пролісок» (м. Іллінці) на суму – 845,856 тис грн.
На 2016 рік передбачено виділення із держбюджету - 225 тис. грн. та 100 тис. грн. із місцевого бюджету на проект по реконструкції неврологічного відділення Іллінецької ЦРЛ в м. Іллінці. Отже разом – 325 тис. грн.
На проект по впровадженню енергозберігаючих технологій та проведення утеплення фасаду будівлі в ДНЗ №1 "Журавлик" (смт Дашів) передбачено 742,5 тис. грн. із держбюджету та 109,2 тис. грн. із місцевого. Разом – 851,7 тис. грн.
Також буде виділено 562,5 тис грн. на проект з енергозбереження по Iллінецькій загальноосвітній школі I-III ступеня № 1 у м. Iллінці.
Також зупинюся на ключових проектах по Оратівському району, на які вдалося залучити фінансування.
На 2016 рік передбачено виділення із держбюджету – 1811 тис. грн. та 214,5 тис. грн. із місцевого бюджету (разом – 2025,5 тис. грн.) на капітальний ремонт приміщення ДНЗ «Сонечко» (смт Оратів).
На проект по впровадженню енергозберігаючих технологій в ЗОШ I-III ст. села Скоморошки передбачено 270 тис. грн. із держбюджету та 40 тис. грн. із місцевого. Разом – 310 тис. грн.
І на капітальний ремонт дороги державного значення Р-17 «Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне» (відрізок 20 км - с. Лопатинка - смт. Оратів - с. Животівка - с. Новоживотівка - с. Якимівка - с. Бугаївка) буде виділено 3644,6 тис. грн. із держбюджету та 540 тис. грн. із місцевого бюджету. Разом це складає – 4184,6 тис. грн.
Погребищенський район.
У 2015 році це став проект по капітальному ремонту школи № 1 в м. Погребище на який було виділено – 2,4 млн грн.
У 2016 році буде виділено 900 тис грн. на вибірковий капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Коцюбинського та вул. Щербакова м. Погребище.
Зазначу також, що наразі ведеться робота по підготовці проектів документів по виділенню коштів на 2017 рік.
