З 2017 року влада почне поступову відміну норм ненависного валютного декрету 1993 року.
Як повідомив НВ Бізнес народний депутат від БПП та член комітету Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак, цільова команда реформ (ЦКР) фінансового сектору розробляє законопроект, який відмінить дію валютного декрету 1993 року Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
‘‘Ми аналізували законодавство по валютному регулюванню Східної і Західної Європи, порівняли його із українським і ми значно програємо. Тому новий законопроект має відрегулювати дію декрету: відмінить його і змінить базові засади валютного регулювання’’, – повідомив нардеп.
У Національному банку, який також входить до складу ЦКР, підтвердили цю інформацію. ‘‘НБУ дійсно планує провести масштабну лібералізацію всієї системи валютного регулювання. Законопроект, який скасовує декрет про валютне регулювання – лише одна з ідей, які зараз обговорюються робочою групою’’, – прокоментували у прес-службі Нацбанка.
Перше засідання робочої групи, на якому розглядалося дане питання, відбулося у травні. Наразі ж готується текст законопроекту, який оприлюднять для обговорення, за словами Демчака, вже через два місяці. Тому поки достеменно но відомо, як зміниться система валютних взаємовідносин в країні.
Як обмовився на поточному тижні директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко, регулятор виступає за створення уніфікованого валютного законодавства. Тобто за створення, свого роду квазі-декрету, який об’єднає та спростить існуюче законодавство. Наразі, за його словами, сфера валютного контролю регулюється 108 нормативно-правовими актами.
Також, за словами Пономаренко, Нацбанк має намір усунути існуючі прогалини в частині повноважень регулятора, що необхідно для охоплення всіх сфер валютного регулювання і оперативного реагування на зміну ситуації на валютному ринку.
Нове валютне законодавство, за словами Демчака, буде мати принципово новий підхід до валютного регулювання та гарантуватиме вільний рух капіталу на законодавчому рівні. Як для інвестування українського бізнесу, так і для виведення коштів за кордон іноземцям і громадянам України не потрібно суттєво спрощувати дозвільні процедури та бюрократію з боку регулюючих органів.
‘‘Вивід капіталу з України під моніторинг НБУ буде підпадати, але це відбуватиметься за принципом ‘‘мовчазної згоди’’, чи будуть повністю відмінені валютні індивідуальні ліцензії [які резидентам потрібно отримувати задля виведення власних коштів за кордон], побачимо із тексту законопроекту’’, – сказав нардеп.
Парламентом даний законопроект, за словами нардепа, має бути прийнятий ще до кінця 2016 року. Проте його імплементація не буде одномоментною, одразу ж повідомляє нардеп. Із прийняттям валютного закону може бути також передбачений тимчасовий ‘‘ліберальний мораторій’’.
‘‘Можливо, жорстке валютне регулювання, яке регулюється постановами НБУ й залишиться, але базові закони будуть змінені. Ми поступовими кроками будемо іти до повної лібералізації, тобто фактичної відсутності будь-яких обмежень’’, – каже Демчак.
Поступовий перехід від пост-радянських до цивілізованих норм валютного регулювання має підґрунтя, впевнений екс-юрист департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький. ‘‘Час для того, щоб впровадити такі зміни швидкими темпами був упущений. У період 2006-2008 років, коли у нас була стабільність в економіці, із національною валютою і інвестиціями можна було лібералізувати валютне законодавство’’, – каже він.
З іншого боку, як зазначають співрозмовники НВ Бізнес, боротися із незаконним виведенням капіталу з країни та чорними ринками валюти можливо лише відміною валютних обмежень: чим більшими є обмеження, тим більшим буде чорний ринок, і навпаки. Як приклад, експерти наводять швидке зростання нелегальних обмінних пунктів, яких лише у Києві існує понад тисячу ‘‘кіосків’’. І які активізувалися, після введення Нацбанком у 2014-2015 роках обмежень на суму обміну валюти та запровадження 1,5% податку з валютообмінних операцій.
Заклики до спрощення валютного регулювання, і зокрема відміни валютного декрету лунають давно. Теперішнє валютне законодавство, як каже Ярецький, ‘‘діряве’’: воно створює перепони для законослухняних громадян і середнього бізнесу, а ті, хто має адміністративні можливості і відношення до олігархічних груп чи влади мають і можливості обходити ці перепони.
Наприклад, сьогодні громадянам України, щоб переказати свої власні кошти за кордон для оплати навчання чи лікування потрібно отримувати дозвільні документи якщо сума перевищує еквівалент ₴15 тис, що на сьогодні складає $600. І, водночас, минулого року нардеп від Народного фронту Ігор Котвіцький спромігся вивести за межі країни $40 млн, а Ощадбанк і НБУ ці операції пропустили не перевіривши джерело походження цих коштів.
Опитані експерти очікують від влади відміни ліцензій та дозвільних документів для переказу коштів із України за кордон та, навпаки, для інвестицій за кордон (окрім, документу, який показує джерела походження коштів), на відкриття рахунків за кордоном в іноземних банках, придбання майна та цінних паперів, очікують і відміни регулювання валютообмінних операцій.
‘‘У нас 80-85% [обігових коштів] компанії – це валютна виручка, і, звичайно, ми зацікавлені у тому, щоб ця валютна виручка була на рахунках компанії і ми переводили в гривню, коли матимемо необхідність. Більше того, у нас всі кредити на сьогодні у валюті, тому ці правила [обов’язкового продажу 65% валютних надходжень] для нас проблематичні’’, – коментує Алекс Ліссітса, президент Українського клубу аграрного бізнесу.
За його словами, повна лібералізація валютного ринку надзвичайно вигідна для компаній. Особливо, якщо регулятор не буде перешкоджати виплаті дивідендів іноземним інвесторам. ‘‘Преференції’’ для бізнесу у вигляді відміни валютного регулювання ще й дали б можливість українським підприємствам залучати додаткові ресурси закордоном для розвиткубізнесу.
У випадку кризових явищ в економіці, на прикладі Польщі, експерти рекомендують не розширювати повноваження НБУ, а лише надати йому право пригальмовувати виведення капіталу.
Валютний декрет, який ще іменують ‘‘декретом Звягільського’’ (Юхима, в.о. прем’єр-міністра України у 1993-1994 рр.) був прийнятий при побудові фінансової системи України в цілому і вважається пережитком пост-радянських поглядів, який за 22 роки ще й обріс нашаруваннями нових законів та постанов щодо контролю за валютним ринком.
Перший прототип законопроекту, який має відмінити валютний декрет і змінити принципи контролю й регулювання, вже був розроблений у 2007 році. ‘‘Проте ті, хто приходить до влади, завжди виступали проти відміни ліцензій і інструментів тиску, – розповідає Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ (1991-1992 рр). – На цьому заробляли великі гроші – для отримання ліцензії в НБУ потрібно було заплатити ‘‘вхідний квиток’’, а потім вже просити [про ліцензію]. І так існує 25 років’’.
http://biz.nv.ua/
